Χριστός Ανέστη! • Канон і стихири Пасхи • Христос Воскрес!
Для завантаження електронної версії
Четвероєвангелія (апракос) перейдіть за посиланням.
Завантажити перелік євангельських зачал
(до видання Богослужбове Євангеліє (Апракос). — К.: Місія «Ставропігія Вселенського Патріархату в Україні», 2023. — 440 с., іл.).
Для завантаження електронної версії
богослужбового Апостола (апракос) перейдіть за посиланням.
Євангельські зачала, відсутні в апракосі
Матфея, 21
7.12 Отже, все, чого бажаєте, щоб вам робили люди, так і ви робіть їм, — бо це є закон і пророки.
13 Входьте вузькими ворітьми, бо широкі ворота і простора дорога ведуть до погибелі, і багато входять ними;
14 які ж тісні ворота і вузька дорога, що ведуть до життя! і мало хто знаходить їх.
15 Остерігайтеся лжепророків, які приходять до вас в одежі овечій, а всередині — вовки хижі.
16 По плодах їхніх пізнаєте їх. Хіба збирають виноград із тернини, або смокви з реп’яхів?
17 Так усяке добре дерево і плоди добрі приносить, а погане дерево і плоди погані приносить.
18 Не може дерево добре приносити плоди погані, ні дерево погане приносити плоди добрі.
19 Всяке дерево, що не дає плоду доброго, зрубують і кидають у вогонь.
20 Отже, по плодах їхніх пізнаєте їх.
7.21 Не кожен, хто говорить Мені: “Господи! Господи!” увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Отця Мого, який на Небесах.
Марка, 38
9.2 І днів через шість бере Ісус Петра, Якова й Іоана, і зводить їх одних окремо на гору високу, і преобразився перед ними.
3 І одяг Його став блискучим, дуже білим, мов сніг, як білильник на землі так не може вибілити.
4 І явився їм Ілля з Мойсеєм; і розмовляли з Ісусом.
5 І, озвавшись, Петро говорить Ісусові: «Раббі! Добре нам тут бути; давай зробимо три намети: Тобі один, Мойсеєві один, та Іллі один».
6 Бо не знав, що сказати; тому що страх охопив їх.
7 І було: хмара осінила їх, і прийшов голос із хмари, кажучи: «Цей є Син Мій Возлюблений; Його слухайте».
8 І, раптом, подивившись навкруги, нікого більше не побачили з собою, крім одного Ісуса.
9.9 Коли ж вони сходили з гори, Він наказав їм, щоб нікому не розповідали про те, що побачили, доки Син Людський із мертвих не воскресне.
Луки, 48 з пол.
9.51 Було ж, коли сповнювались дні вознесення Його, Він вирішив іти до Єрусалима[1];
52 і послав вісників перед лицем Своїм; і, пішовши, увійшли в село самарян, щоби приготувати Йому;
53 і не прийняли Його, бо Він ішов до Єрусалима.
54 Побачивши ж, учні Його, Яків і Іоан, сказали: «Господи! Хочеш, ми скажемо, щоб вогонь зійшов із неба і знищив їх, як і Ілля вчинив?»
55 Він же, обернувшись, заборонив їм і сказав: «Не знаєте, якого ви духу;
9.56 бо Син Людський прийшов не погубити душі людей, а спасти». І пішли до іншого села.
10.22 І, обернувшись до учнів, сказав: «Усе Мені передано Отцем Моїм; і ніхто не знає, хто є Син, крім Отця, і хто є Отець, — крім Сина і того, кому хоче Син відкрити».
23 І, звернувшись до учнів, сказав їм осібно: «Блаженні очі, які бачать те, що ви бачите!
10.24 бо кажу вам, що багато пророків і царів бажали побачити те, що ви бачите, і не побачили, і почути, що ви чуєте, і не почули».
[1] Букв. «ствердив лице Своє до Єрусалима».
Іоана, 48 з пол.
14.21 Хто має заповіді Мої і зберігає їх, той любить Мене; а хто любить Мене, того возлюбить Отець Мій; і Я возлюблю його, і явлю йому Себе».
22 Каже йому Іуда, не Іскаріот: «Господи! А що сталося, що нам маєш явити Себе, а не світові?»
23 Відповів Ісус і сказав йому: «Якщо хто любить Мене, слово Моє збереже; і Отець Мій возлюбить його, і до нього прийдемо, і оселю у нього Собі влаштуємо.
14.24 Хто не любить Мене, слів Моїх не береже; і слово, яке ви чуєте, не Моє, а Отця, Який послав Мене.
Іоана, 51
15.9 Як возлюбив Мене Отець, так і Я возлюбив вас; перебувайте ж у любові Моїй.
10 Якщо заповіді Мої збережете, то перебуватимете в любові Моїй, як Я заповіді Отця Мого зберіг і перебуваю в Його любові.
11 Це сказав Я вам, щоб радість Моя у вас перебувала і радість ваша стала повною.
12 Це заповідь Моя, щоб ви любили один одного, як Я возлюбив вас.
13 Більше від цієї любові ніхто не має, як хто душу свою покладе за друзів своїх.
14 Ви — друзі Мої, якщо виконуєте те, що Я заповідаю вам.
15 Я вже не називаю вас рабами, бо раб не знає, що робить його господар; вас же назвав Я друзями, тому що все, що почув Я від Отця Мого, Я сповістив вам.
15.16 Не ви Мене обрали, а Я обрав вас і визначив вас, щоб ви пішли і плід приносили, і щоби плід ваш перебував, щоб, чого не попросите в Отця в ім’я Моє, Він дав вам.
Апостольські зачала, відсутні в апракосі
40
17.16 В Афінах же, чекаючи на них, Павло обурився духом своїм, побачивши, що в місті повно ідолів. 17 Отже, він говорив у синагозі з іудеями і тими, хто шанує Бога, і кого він зустрічав щоденно на ринку. 18 А деякі з епікурейських філософів і стоїків сперечалися з ним; одні говорили: «Що хоче сказати цей балакун?» а інші: «Здається, він проповідує про чужі божества», бо він благовістив їм про Ісуса і воскресіння. 19 І, взявши його, привели до Ареопагу, кажучи: «Чи можемо ми дізнатися, що це за нове вчення, що ти його проповідуєш? 20 Бо щось дивне ти вкладаєш у вуха наші. Тож хочемо дізнатися, що це таке?» 21 Усі ж афіняни та чужоземці, які жили серед них, ні в чому так охоче не проводили час, як у тому, щоби говорити або слухати про щось нове.
22 Павло, ставши перед Ареопагом, сказав: «Мужі афіняни! З усього бачу я, що ви особливо побожні. 23 Бо, проходячи й оглядаючи ваші святині, я знайшов і жертовник, на якому написано: “Невідомому Богові”. Саме Цього, Якого ви, не знаючи, шануєте, я проповідую вам. 24 Бог, Який створив світ і все, що в ньому, будучи Господом неба і землі, не в рукотворних храмах живе 25 і не потребує служіння людських рук, ніби маючи в чомусь потребу, але Сам дає усьому життя, і дихання, і все. 26 З однієї крові Він створив увесь рід людей, щоби їм жити по всій землі, наперед визначивши часи та межі їх перебування, 27 щоби вони шукали Бога, чи не торкнуться Його і чи не знайдуть, хоч Він і недалеко від кожного з нас. 28 бо ми Ним живемо й рухаємось і існуємо, як і деякі з ваших поетів говорили: “Ми одного з Ним роду”. 29 Отже, будучи родом Божим, ми не повинні думати, що Божество подібне до золота, або срібла, або каменя, оброблених скульптурним мистецтвом і задумом людини. 30 Незважаючи на часи невідання, Бог нині повеліває всім людям усюди каятися; 31 бо Він визначив день, у який судитиме світ праведно, через Мужа, Якого на це призначив, запевнивши всіх через воскресіння Його з мертвих».
32 І почувши про воскресіння мертвих, одні глузували, а інші сказали: «Про це послухаємо тебе іншим разом». 33 І так Павло вийшов з-поміж них. 17.34 А деякі мужі, приєднавшись до нього, увірували: між ними був і Діонісій Ареопагіт, і жінка на ім’я Дáмар, та інші з ними.
40 з пол.
18.1 Після цього Павло, залишивши Афіни, прийшов до Коринфа 2 і знайшов одного іудея на ім’я Акіла, понтійця родом, і дружину його Прискіллу, які нещодавно прийшли з Італії, бо Клавдій звелів усім іудеям залишити Рим. Павло прийшов до них 3 і, володіючи таким самим ремеслом, залишився в них і працював; бо ремеслом їхнім було робити намети. 4 І щосуботи він говорив у синагозі й переконував іудеїв та еллінів.
5 А коли прийшли з Македонії Сила та Тимофій, то Павло, за велінням духа, свідчив іудеям, що Ісус є Христос. 6 Та оскільки вони противились і злословили, то він, обтрусивши одежу свою, сказав до них: «Кров ваша на голову вашу; я — чистий, віднині піду до язичників». 7 І пішов звідти і прийшов у дім одного чоловіка, на ім’я [Тит] Юст, який шанував Бога, і дім якого прилягав до синагоги. 8 А Крісп, начальник синагоги, повірив Господу разом з усім домом своїм, і багато з коринфян, слухаючи, увірували й охрестилися. 9 Сказав же Павлові Господь у видінні вночі: «Не бійся, але говори і не замовкай, 10 бо Я з тобою, і ніхто не вчинить тобі зла, тому що народ численний у Мене в цьому місті». 18.11 І він перебував там рік і шість місяців, навчаючи слова Божого.
63
5.6 Отже, смиріться під міцну руку Божу, щоби Він підніс вас свого часу. 7 Увесь клопіт ваш покладіть на Нього, бо Він піклується про вас.
8 Будьте тверезі, пильнуйте, бо противник ваш диявол ходить, рикаючи, наче лев, і шукає кого б пожерти. 9 Станьте проти нього міцною вірою, знаючи, що такі самі страждання трапляються і з вашими братами у світі. 10 Бог же всякої благодаті, Який покликав вас до вічної слави Своєї у Христі Ісусі, Сам при короткочасному стражданні вашому нехай удосконалить, утвердить, зміцнить і зробить вас непохитними. 11 Йому [слава] й держава на віки віків. Амінь!
12 Це коротко написав я вам через Силуана, вірного, як гадаю, вашого брата, щоби наставити і засвідчити, що це істинна благодать Божа, в якій ви стоїте. 13 Вітає вас обрана, як і ви, церква у Вавилоні і Марк, син мій. 5.14 Вітайте один одного цілуванням любові. Мир вам усім, хто у Христі [Ісусі! Амінь]!
151
12.6 і дії різні, а Бог той самий, Який і творить усе в усіх. 7 Але виявлення Духа дається кожному на спільну користь. 8 Одному дається Духом слово мудрості, іншому — слово знання, тим самим Духом; 9 іншому — віра, тим самим Духом; іншому — дари зцілення, тим самим Духом; 10 іншому — чудотворіння, іншому — пророцтво, іншому — розпізнавання духів, іншому — різні мови, іншому — тлумачення мов. 12.11 Усе це робить один і той самий Дух, наділяючи кожного окремо, як Йому завгодно.
254
2.8 Стережіться, щоби не звабив хто вас філософією та пустою оманою, за переданням людським, за стихіями світу, а не за Христом; 9 бо в Ньому живе уся повнота Божества тілесно, 10 і ви маєте повноту в Ньому, а Він є Главою всякого начальства і влади. 11 У Ньому ви й були обрізані нерукотворним обрізанням, скинувши в обрізанні Христовому гріховне тіло плоті; 2.12 бувши поховані з Ним у хрещенні, в Ньому ви і разом воскресли вірою в силу Бога, Який воскресив Його з мертвих.